28 Березня 2022
За загальними правилами, встановленими Господарським та Цивільним кодексами України, будь-яке зобов’язання, що ґрунтується на договорі, угоді, контракті, має виконуватися належним чином відповідно до умов такого договору/угоди/контракту та вимог актів цивільного законодавства. При цьому, звільняється від відповідальності за порушення умов виконання зобов’язання особа, яка його порушила, у разі, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Аналогічне за змістом положення міститься в п.2 ст.218 Господарського кодексу України.
28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України у своєму листі №2024/02.0-7.1 зазначила про те, що військова агресія Російської Федерації проти України починаючи з 24.02.2022 року до її офіційного закінчення є надзвичайною та невідворотною, об’єктивною обставиною для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи інших зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно якого стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання такої форс-мажорної обставини.
Таким чином, оголошена Російською Федерацією війна, загальна військова мобілізація, введення комендантської години та військові дії є надзвичайними та невідворотними обставинами, з якими можна пов’язувати звільнення від відповідальності від неналежного виконання господарських зобов’язань.
Однак, чи можна вважати лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1 підставою для безумовного звільнення від відповідальності за порушення виконання зобов’язань за договором?
Однозначно – ні!
Перш за все, звернемо Вашу увагу, що звільнення від відповідальності за неналежне виконання власних господарських зобов’язань перед контрагентом в жодному разі не можна ототожнювати з правом взагалі не виконувати взяті на себе зобов’язання.
По-друге, для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов’язань за договором необхідна одночасна наявність у обставин наступних елементів:
– не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин;
– мають надзвичайний характер;
– є невідворотними;
– унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, однією з обов’язкових умов визнання обставини такою, що дає підставу для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору, є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною обставиною та конкретними договірними зобов’язаннями, які суб’єкт господарювання не може виконати належним чином.
Тобто, сторона господарського зобов’язання повинна довести, що наявні обставини (оголошена Російською Федерацією війна, загальна військова мобілізація, введення комендантської години та військові дії) мають безпосереднє відношення на конкретне господарське зобов’язання.
Окремо зазначимо, що згідно абзацу 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком або непереборною силою:
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційний (заздалегідь встановлений) характер, а при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.
Слід відмітити, що те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом (Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами) шляхом видачі відповідного сертифікату.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, приходимо до висновку, що суб’єкту господарювання для звільнення від відповідальності за неналежне виконання власних господарських зобов’язань внаслідок агресії Російської Федерації проти України необхідно вчинити наступні дії:
Артем УСТЮГОВ (адвокат, партнер АО “BAKHURYNSKYI BARRISTERS”)
Ваші надійні адвокати з англійськими традиціями успіху